26 квітня 1986 року. Була весна – квітуча, напоєна запахами землі й нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.
В бібліотеці ліцею організована книжкова виставка-інсталяція «Чорнобиль – біль і трагедія українського народу».
22 квітня – Всесвітній день Землі
День Землі щорічно святкують 22 квітня. Основоположником Дня Землі вважають Джона Стерлінга Мортона, котрий у 1872 році запропонував відзначати День озеленення навколишньої території. Його пропозиція була підтримана однодумцями і 22 квітня 1882 року уряд Небраски проголосив Днем дерева. У 1970 році День дерева був перейменований у День Землі і згодом поширився у всіх країнах. Цього дня всі небайдужі до екологічних проблем організовують заходи, спрямовані на поширення інформації про значення Землі для людства та всіх живих організмів.
У календарі міжнародних свят існуєдва Дні Землі– один відзначається в День весняного рівнодення 20 березня, а другий - 22 квітня. Перший має миротворчу та гуманістичну спрямованість, другий - екологічну.
Мета цього дня - привернути увагу громадськості до нашого спільного дому - планети Земля, нагадати людям про необхідність дбайливого ставлення до природи і турботу один про одного. Це день є приводом зайвий раз замислитися про те, що нас оточує. В результаті своєї життєдіяльності людина завдає значної шкоди нашій планеті, що може призвести до її руйнування
Практичні поради на кожен день, як бути дружнім до довкілля:
v Використовуйте енергозберігаючі лампи.Вони споживають у 3-5 разів менше електроенергії, ніж лампи розжарювання.
v Вимикайте на ніч комп'ютер, телевізори.Комп'ютери та деякі інші прилади (телевізори, hi-fi системи) споживають енергію навіть у сплячому режимі, тому вимикайте прилади повністю, коли вони не використовуються (виймайте вилку з розетки).
v Сортуйте сміття.Окремо зібрані відходи – це не сміття, це вторинна сировина.
v Ходіть за покупками з еко-торбинами.Намагайтеся не брати пропоновані пластикові пакети в магазині, заведіть свою торбину з екологічних матеріалів і носіть її з собою.
v Не використовуйте одноразове.Намагайтеся не купувати продукцію одноразового використання: посуд, серветки, станки для гоління, ручки, замість цього віддайте перевагу відповідним багаторазовим речам.
v Здавайте макулатуру. Для виготовлення 60 кг паперу зрубують дерево. Коли ми бачимо величезні ділянки вирубок, нам шкода лісу, і в той же час ми викидаємо папір у відро для сміття.
12 квітня — День космонавтики. Його святкують у всьому світі. В Україні цього дня вітають працівників ракетно-космічної галузі та авіації.
День космонавтики відзначають не просто так. 63 роки тому сталася подія, яка дала початок епосі пілотованих космічних польотів. Це свято присвятили першому в історії польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін першим у світі здійснив орбітальний обліт Землі.Ця подорож відбулася на космічному кораблі Схід і відкрила епоху пілотованих космічних польотів. Один виток навколо земної кулі тоді тривав 108 хвилин.
Польотом Гагаріна в космос керував видатний український вченийСергій Корольов.Його називають хрещеним батьком космонавтики.
Корольов був геніальною людиною. Його внесок у становлення сучасної космонавтики важко переоцінити: інженер запустив у космічні простори і перший супутник, і першу тварину, і першого космонавта. А ще українець був талановитим конструктором літаків і хорошим організатором.
Саме під його керівництвом інженери створили низку ракет, а також запустили перші космічні апарати серій Місяць, Венера, Марс, Зонд, розробили кілька штучних супутників та проект космічного корабля Союз.
Першим українцем, який побував в космосі, став Павло Попович, який в 1962 році провів на орбіті 3 дні в кораблі «Восток-4». А першим космонавтом незалежної української держави став Леонід Каденюк, який в 1997 році увійшов до складу міжнародного екіпажу американського шатла «Колумбія» і перебував на орбіті 15 днів.
Всього за роки незалежності в космос були запущені 3 українських супутника, призначених для дистанційного зондування Землі: «Січ-1», «Січ-1М» і «Січ-2».
Якщо ви хочете більше дізнатися про таємниці космосу, ознайомтеся з літературою, яка представлена на книжковій виставці.
ЗНАЙОМТЕСЬ - НОВИНКИ!
Дочинець М. Руки і душа
Жінки здатні на все. А декотрі навіть на більше. Це реальні історії про реальних жінок. Історії духовного пошуку, а нерідко й духовного подвигу. Колись вони гралися в ляльки. А потім життя почало жорстоко гратися ними. І вони прийняли цю гру. І перемогли...
Бабкіна К. Мій дідусь танцював краще за всіх
«Мій дід танцював краще за всіх» — серія оповідань, що складаються в єдину історію п’яти родин, діти з яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Ця книжка в першу чергу про прийняття минулого. Про те, як події та обставини впливають на нас незалежно від того, чи знаємо ми про них. Про зв’язок поколінь, бажання любові та прийняття, про втрати – осмислені чи неосмислені, виправдані чи безглузді. Та, головне, про те, що навіть самотнім, відкинутим, поламаним теж можна вижити і жити, бо, попри все, завжди залишається можливість врешті стати щасливим.
Беспалов М. Український Шпіцберген
Мандруючи за Полярне коло, на північний архіпелаг Шпіцберген, автор натрапляє на спільноту українців, що живуть там уже далеко не перший рік. Якою є їхня історія, побут, повсякдення? Якою є історія самого архіпелагу? Як звідти виглядає Україна і що ми, українці, знаємо про співвітчизників на крайній Півночі?
Шнайдер С. Мідна доба
Корені історії, викладені в романі, беруть початок з далекого 1770-го року, коли молодий хлопець з швабського роду Кемпфів покинув голодну Німеччину і подався шукати кращої долі у далеку і невідому Трансильванію. Ця земля, яку війська австрійської імператриці Марії-Терезіі звільнили від панування османів, потребувала хазяйновитих і працьовитих рук. Тож, щоб притягнути туди колоністів з різних усюд величезної імперії та й з-за її меж, агітатори вдавалися до казкових обіцянок «молочних рік з кисільними берегами». І от, після довгої та небезпечної подорожі Дунаєм, перші переселенці опинилися на просторах Славоніі. Їх чекала там не надто легка доля. Багато хто знайшов там нужду і смерть. Але Кемпфу пощастило, його рід міцно вкоренився на новій батьківщині. І от через півтора століття у 1919 році в югославському містечку Нуштар на світ появляється його далекий нащадок на ім’я Ґеорг Кемпф, або радше на місцевий лад Джука Кемпф. Йому судилася дуже непроста доля. А ще йому судилося стати головним героєм роману, який через майже сто років після народження Джуки, напише його син.
Нащадок Кемпфів народився зразу по закінченні великої війни, яку тоді ще не називали першою. В той час ніхто не уявляв, що мине два десятиліття і світ знову здригнеться з ще більшою силою, а ті що народилися, як предвісники кращих і спокійніших часів, стануть гарматним м’ясом нової світової бійні. Не оминула ця гірка чаша і Джуку Кемпфа. Навесні 1943-го року молодого фольксдойча, що студіював медицину у Белграді та вже встиг відбути службу у війську Югославського Королівства, мобілізовують у щойно сформовану дивізію Ваффен-СС «Галичина». З цього часу починається його складний, страшний і трагічний шлях цією війною, яка, хоч формально і закінчилася весною 1945-го року, та насправді в підсвідомості Джуки Кемпфа продовжувалася впродовж всього його життя. І саме про це написав свій роман його син.
Джука Кемпф мав дуже малий шанс вижити у цій війні, але, наперекір всьому, він таки вижив. Може тому, що мав призначену місію народити людину, яка багато років потому і опише його долю та долю цілого покоління таких, як він. А може й справді той ще ненароджений син допомагав йому віднаходити правильні напрямки на перехрестях долі і таким чином зберіг майбутнього батька.
Остання частина роману присвячена повоєнній історії Георга Кемпфа та його родини. Вона хоч не настільки болюча і трагічна, та не менш драматична аніж воєнний період. Бо ж «знак Каїна», закарбований на передпліччі Кемпфа, наче перемістився у його підсвідомість і вплинув на все його подальше життя. Його боротьба за виживання помалу трансформувалася у внутрішню боротьбу за свою ідентичність. І символічним у цьому плані є використання автором у романі не справжнього батькового прізвища Шнайдер, а родового прізвища Кемпф, що є співзвучним з німецьким словом «Kampf», тобто боротьба.
Карр К.Алієніст
1896 рік. Нью-Йорк. На недобудованому Вільямсбурзькому мості знаходять жахливо понівечене тіло хлопця-повії. Комісар поліції і майбутній президент США Теодор Рузвельт доручає неофіційне розслідування справи своїм давнім друзям — фахівцю з вивчення психологічних патологій, або алієністу, доктору Ласло Крайцлеру та репортеру «Таймс» Джону Муру. Невдовзі до них приєднуються Сара Говард — перша жінка, яка завдяки своїй наполегливості отримала роботу в Поліцейському управлінні Нью-Йорка, а також брати-детективи Айзексони. Команді доктора Крайцлера вдається здійснити справжню революцію в кримінології — скласти психологічний портрет серійного вбивці на основі деталей його злочинів. Небезпечне розслідування відкриває їм трагічне минуле і збочений розум маніяка, який убиватиме знову і знову, доки його не вистежать…
2 КВІТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДИТЯЧОЇ КНИГИ!
Щороку 2 квітня уся світова спільнота відзначаєМіжнародний день дитячої книги(International Children’s Book Day). Це свято привертає увагу дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Це свято книги, дитинства та магії казки.
Свято вирішили відзначати 2 квітня, тому що в цей день народився автор улюблених дитячих казок –Ганс Крістіан Андерсен.
Ініціатором святкування є Міжнародна рада з книг для юнацтва – неприбуткова організація, що складається з учасників з усього світу. Її мета – об’єднати книжки та дітей, сприяючи глобальному поціновуванню дитячої літератури. Організація невтомно працює над тим, щоб сприяти міжнародному взаєморозумінню за допомогою дитячих книжок і забезпечити кожній дитині доступ до високоякісних матеріалів для читання.
Ідея виокремити спеціальний день для популяризації книги серед юних читачів належить німецькій письменниці, авторці творів для дітей та активній громадській діячці – Еллі Лепман. Саме вона є засновницею Міжнародної ради з дитячої книги, за рішенням якої у 1967 році було впровадженоДень дитячої книги. З перших днів це рішення було позитивно сприйняте в різних куточках світу, а свято відразу набуло всесвітнього значення.
Варто сказати, що Елла Лепман виступала за створення окремої нагороди, щось на кшталт Нобелівської премії, тільки в галузі дитячої літератури. Так з’явилася Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена. Нагороду почали видавати ще в половині 20-го століття, нею вшановують найкращих авторів та ілюстраторів дитячої книги. Нагороди вручаються на з’їздах Міжнародної ради з дитячої книги.
Першими дитячими творами були перекази, розповіді, оповідання, пісні, що передавалися в усній формі. Вони були покликані розважати та навчати малечу. Та перші серйозні кроки зі створення дитячої літератури з’явилися тільки у 18 столітті після того, як заговорили про інститут дитинства. До цього діти ставилися на однаковий рівень з дорослими, тому окремої спеціалізованої літератури для них не випускали.
Так, в 1744 році світ побачила перша дитяча книжка розважального характеру під назвою «Маленька гарненька кишенькова книжечка». Її автором та видавцем був популяризатор дитячої книги тих часів – Джон Ньюбері. Видання відрізнялося гарною обкладинкою та захоплювало дітлахів веселими іграми та яскравими ілюстраціями.
В 19 столітті відомий данський письменник Г.Х. Андерсен займається збором народних казок Європи. З цією метою він навіть відправляється в подорож містами та селами Європи. Так само як брати Грімм, які зробили збірку казок Німеччини, він робить збірку казок європейських країн.
Перша друкована дитяча книга в Україніз’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою «Руська граматика, або Буквар». Підручник видав перший український книговидавець Іван Федоров у львівській друкарні. До складу видання увійшла абетка, а також зразки та вправи читання. В ці часи здебільшого випускалися навчальні дитячі книги. А вже у 18 столітті починають виходити книги для читання.
Величезний вклад у розвиток дитячої української книжки зробив Іван Франко. Під кінець 18-го – на початку 19-го століття виходять казки та оповідання для маленьких читачів. Автор не просто пише казки, а намагається скерувати дитячу уяву від казкових героїв та подій до реалій справжнього життя. Франкові оповідання розповідають про життя простих сільських дітей – «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Під оборогом», «Олівець» та багато інших. Діти з захопленням зачитувались казкою «Лис Микита».
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДИТЯЧОЇ КНИГИ В ІСТОРІЇ
· 1574
Перша друкована дитяча книга в Україні з’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою «Руська граматика, або Буквар».
· 1744
Світ побачила перша дитяча книжка розважального характеру під назвою «Маленька гарненька кишенькова книжечка». Її автором та видавцем був популяризатор дитячої книги тих часів – Джон Ньюбері.
· 1865
Поява нового стилю у створенні дитячої літератури – світ побачила фентезійна книга Льюіса Керолла – «Аліса в країні чудес».
· 1967
Міжнародною радою з дитячої книги було впроваджено День дитячої книги.
ЯК ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДИТЯЧОЇ КНИГИ?
Це свято можна відзначати в колі сім’ї. Це дозволить відвернути увагу дітей від численних гаджетів, цифрових ігор та інтернету до справжньої паперової книги, яка не тільки розвиває уяву малечі, але й відкриває двері перед цікавим та невідомим світом.
Відзначення Міжнародного дня дитячого читання – це нагадування про силу дитячої книги збагачувати життя, навчати цінним урокам і розважати.
Державна установа «Український інститут книги» проводить з 16 до 24 березня 2024 року Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», мета якої – консолідувати українське суспільство навколо читання як життєвої стратегії. Тема Тижня поезії – «дім». Гаслом став рядок із вірша Ірини Шувалової «Ріки незмінно течуть додому».
Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Завдяки темі «дім», яка лунатиме протягом тижня поезії, Акція підкреслить важливість дому для військових, які захищають наші домівки і водночас хочуть відчути тепло й затишок своїх рідних домівок, цивільних, які через війну змушені були переїхати в інші регіони України чи за кордон, людей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях і чекають повернення додому – всіх українців, для яких дім тепер більше, ніж просто точка на мапі.Небо несе в оберемку полум’я
скільки ще йти ми такі натомлені
липовий пил налипає на поли нам
станемо пилом самі потому
замість доріг розлилися ріки нам
плинемо склавши долоні човником
стишене полум’я угорі
а під ногами внизу нічого
тінь моя руку кладе на плече тобі
вечір на дотик м’який як вовна
дмухай на те що завжди пече
дмухай але не кажи нікому
ріки незмінно течуть додому
Книжкова виставка до 210 річниці від дня народження Т. Г. Шевченка "Шевченкове слово у віках не старіє"
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Книга була, є і завжди буде найкращим подарунком, адже за кожною обкладинкою живе цілий світ знайомств, цікавих зустрічей, неймовірних переживань…
Починаючи з 2012 року 14 лютого в усьому світі відзначають Міжнародний день дарування книг. Цим святом ми завдячуємо допитливому американському хлопчику та його матусі Еммі Бродмур, засновниці відомого сайту дитячої книги Delightful Children’s Books, яка й стала ініціаторкою цієї доброї традиції.Її ідея була широко підтримана волонтерами, бібліотеками, громадськими організаціями, книгарнями та, головне, звичайними читачами, які з радістю відгукнулися на заклик подарувати книгу чи то бібліотеці, чи своїм рідним або друзям. У цей день, зазвичай, прийнято не тільки дарувати книжки один одному, а й залишати їх у людних місцях, надавати знижки в книгарнях, організовувати волонтерські кампанії, об’єднуючи і тих, хто дарує книги, і тих, хто прищеплює любов до читання.
Шановні друзі бібліотеки і всі хто любить книги і читання!Запрошуємо всіх небайдужих долучитися до акції «Подаруй українську книгу бібліотеці»! Якщо у вас вдома є дитячі книги і вони вам уже не потрібні, то подаруйте їх нашій шкільній бібліотеці. Наші користувачі залюбки будуть їх читати, а книги отримають другий шанс на існування. Підтримайте гарну традицію! Поспішіть зробити добро! Даруйте книги з любов’ю! І нехай 14 лютого, звичайний зимовий день, перетвориться для вас на добру традицію – дарувати книжки, бо книжки - то любов! Справжня. Незрадлива. На все життя.
Напередодні Міжнародного дня дарування книг наша шкільна родина отримала чудовий подарунок – книгу Олександра Фельдмана «Як ми рятували Екопарк».
До повномасштабного вторгнення РФ Фельдман Екопарк був одним з улюблених місць відпочинку харків'ян та гостей міста. Парк славився й унікальною колекцією, і дбайливим ставленням до тварин. З моменту заснування Екопарку його відвідали понад 21200 000 осіб з усіх регіонів України та 25 країн світу.
Але все змінилося в одну мить – 24 лютого 2022 року. Фельдман Екопарк у перший же день війни потрапив під ворожі удари. Усе, що створювалося роками, варварськи нищилося практично на очах. Постало питання евакуації тварин.
Щодня співробітники та волонтери Екопарку, ризикуючи своїм життям, проривалися на його територію, щоб погодувати, напоїти та обігріти тварин.
Три місяці тривала евакуація тварин під постійними обстрілами.
На основі цих подій і була написана книга Олександра Фельдмана.
«Як ми рятували Екопарк» - це документальні свідчення про один з епізодів російської агресії в Україні – знищення ворогом унікального соціально-гуманітарного мультикомплексу та проведення навесні 2022 р. сміливої операції з порятунку близько 5 тисяч тварин. Видання містить сотні яскравих фотографій.
Ми щиро вдячні автору книги Олександру Фельдману та волонтеру Андрію Панчуку за подаровані нашій шкільній родині книги і сподіваємось, що Екопарк відродиться, і ми ще не раз поїдемо на екскурсію.
29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність
.
Книжкова виставка "Соборній Україні слава нині і повік"
22 січня 1919 року ввійшло до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Це свято об’єднання та єдності нашого народу. Воно нагадує нам, що Україна неподільна, немає окремої Східної чи Західної України. У нас є одна держава і ми єдиний її народ!
"Найсмачніші книги року"
Цікаво та змістовно пройшло засідання бібліокафе "Найсмачніші книги року" у нашому ліцеї під час зимових канікул. Педагогічні працівники закладу ділилися враженням від прочитаних книг сучасних українських та зарубіжних авторів.
"Книжкова алея"
Книжкова виставка під такою назвою відкрилася в бібліотеці навчального закладу. Тут ви можете ознайомитись з новинками.
Як захопити дитину читанням. Поради батькам
| Читайте самі. Якщо дитина ніколи не бачила вас за книжкою — у вас немає шансів зацікавити її читанням взагалі. |  |
 | Перетворіть читання на ритуал — за ранковою кавою з кардамоном або вечірнім запашним какао, на світанку перед усіма справами чи у ліжку перед сном. Ви ж пам’ятаєте, що гаджетам там не місце. Тому хорошу книжку — до ліжка! |
| Поводьтеся, як реклама в інтернеті — підсовуйте дитині книжки на теми, якими вона цікавиться. Важливо робити це ненав’язливо — адже ніхто не любить нав’язливу рекламу. І як і з рекламою, важлива частота — нехай книжки постійно потраплятимуть дитині на очі. |  |
 | Як знайти час на книжки, якщо ви суперзайняті? Просто. Щоразу, коли хочеться зазирнути в телефон і перевірити лайки, знайте: це якраз і є час для читання. Якщо читати книжечки замість інтернету, то так можна і прочитати все, що ти накупив. |
| Облаштуйте вдома найзатишніший у світі куточок для читання. Це може бути комфортне крісло чи диван, залите сонцем широке підвіконня з подушками, журнальний столик з улюбленою настільною лампою, крісло-мішок, балкон чи горище, або просто завішаний малюнками та листівками куточок, що надихає. Дозвольте дитині самій облаштувати своє таке «місце сили», де можна буде зависнути з книжкою і ніхто не турбуватиме. |  |
Педагогічні читання "Літературні дати 2024 року в Україні та світі"
Про творчий шлях письменників - ювілярів 2024 року говорили педагоги закладу освіти на педагогічних читаннях "Літературні дати 2024 року в Україні та світі"
Коментарi